Провесень, як і належить провесням, з’явився однієї із ранніх весен дев’яностих років у Червонограді. Тоді він був літературно-громадським щорічником, який видавало Літературне об’єднання ім. Василя Бобинського, таким він і залишився аж до 2010-го. І ось 2021 року виникла ідея відновити часопис — зробити його літературно-мистецьким, більш інклюзивним та яскравим.
Я не хочу витрачати дорогоцінні абзаци на усім знайому композицію автобіографії. Я - людина. Я - письменниця. Я та, хто ладна віддати серце за руїни усталених правил та світоглядів. Саме це спонукає мене творити, хоча знаю: люди вже не розуміють слів. Люди оглухли. Тож я просто намагаюся стати отим лікарем, що поступово притупить кляту глухоту.
«Дитяча література — це завжди світло. Нікуди правди діти, у реальному житті ми не можемо багато чого змінити, але те, що ми можемо зробити зараз — це світитися і давати світло».