Чи можна було обійтися без кріса в руках? Моральне і матеріальне пригнічення простих українців з боку австрійських, німецьких, польських, єврейських та і своїх панів підштовхувало юнаків та юнок до розуміння, що потрібно навчатись володіти зброєю, тактики ведення бою тощо, аби відстоювати свою гідність і здобути волю. Так створювали різноманітні товариства. На початку Першої світової війни в австрійській армії почали формуватися національні частини регулярної армії, тому вся патріотично налаштована, національно свідома галицька молодь записалася в Легіон Українських Січових Стрільців. При цьому більшість з них усвідомлювала, що це початок майбутньої Української Армії, перший крок до Незалежної України. Отож Василь Бобинський разом із тисячами ровесників став українським січовим стрільцем. Тут він загартувався як воїн, тут почав відточувати свою поетичну майстерність, тут кріс та слово стали його нероздільною зброєю.

Чому Бобинський повірив у марксизм? Українські січові стрільці були основою Української галицької армії (УГА), яка захищала спочатку Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР), а пізніше на великій Україні – Українську Народну Республіку (УНР). Однак соціальна нерівність в лавах цієї армії, а також складна політична ситуація в Україні, призвели до її об’єднання з Червоною армією. У цей час Бобинський звільнився з війська, згодом лікувався після поранення у Києві, де познайомився з Дмитром Загулом, Павлом Тичиною, Яковом Савченком та іншими поетами-символістами, творчість яких суттєво вплинула на його поезію та життєвий шлях. Саме Дмитро Загул назвав його «найталановитішим після Івана Франка галицьким поетом». Наприкінці XIX століття на суспільно-політичне життя Галичини значно вплинули ідеї «громадівського соціалізму» Михайла Драгоманова, який вважав, що в українському контексті завдання національного та соціального визволення збігаються, оскільки панівні верстви є чужорідними за походженням. Та й перша українська партія Галичини на чолі з Франком перебувала під впливом марксизму (Каменяр переклав «Капітал» Маркса на українську мову). Отже, Бобинський повірив, що революційний порив пролетарських мас визволить українців від морального і матеріального гніту.

​

Чи вплинуло членство в КПЗУ на його життя і творчість? Повіривши в пролетарсько-революційну ідею, поет пропагує її у своїх творах, але водночас творить модерну українську поезію разом з товаришами по перу. Завдяки фінансовій підтримці КП(б)У вони могли займатися різноманітними виданнями, обмінювалися матеріалом з подібними виданнями інших країн Європи. Твори Бобинського перекладають і друкують іноземними мовами, і сам поет перекладає і друкує твори європейських, російських поетів  українською. Крім поезії, друкує прозу, критику і публіцистику. Урешті польська влада декілька разів ув’язнює його за «крамольні твори» (відбував ув’язнення в камері, де колись тримали Івана Франка). Завдяки своїй освіченості, інтелекту і лагідним рисам характеру, у ньому жила природна інтелігентність. Розказували, що навіть у в’язниці після нестерпних допитів вмивався, одягав білу сорочку і сідав писати вірші, адже поезію потрібно творити чистими руками й думками.