Від цієї думки йому стало трохи легше. Дорога мчала між соняшниковими полями, які нагадували казковий ліс.

У березні швидко смеркає. За тополями блиснули призахідні промені. Вони швидко захлинулися у тванюці каламутного весняного неба.

Назар любив приїжджати влітку на канікули в село. Тут було стільки захопливого.

Холодно. Мороз. Бемкають дзвіниці. Мій ранок починається із кави, цигарки і Латинського кафедрального собору. Служба польською.

Пам'яті брата мого батька і його коханої, а також тих невідомих мені хлопців, які разом з молодою парою загинули у криївці села Хоробрів.